У умовах триваючого військового конфлікту українські вищі навчальні заклади зазнали радикальної трансформації. З традиційних центрів навчання вони перетворилися на передові інноваційні хаби, що впроваджують технології, які часто не мають аналогів навіть у розвинених країнах Європи. Про це стало відомо під час конференції «Освіта нової України 2.0», де експерти та представники Міністерства освіти представили масштабні кейси адаптації науки до викликів часу.
Біотехнології на передовій: друк тканин у Харкові
Одним із найяскравіших прикладів технологічного прориву стала діяльність Національного університету імені В.Н. Каразіна у Харкові. У університетській підземній лабораторії розгорнули роботу унікальні 3D-принтери, здатні друкувати біологічні тканини.
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко підкреслив винятковість цього процесу: «У підземній лабораторії на принтері друкують тканини. Це унікально, тому що навіть у Центральній Європі аналогів таких немає».
Механізм роботи системи побудовано максимально ефективно для потреб фронту. Військові частини формують замовлення, які оперативно передаються до лікарень, а ті, у свою чергу, направляють запити до університету. Лабораторія миттєво виробляє великі обсяги тканин, необхідні для трансплантації та лікування поранених захисників.
Кіберзахист: прямий доступ до серверів США
Технологічний стрибок торкнувся і сфери інформаційної безпеки. Національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ) у Києві став власником обладнання, що дозволяє працювати в єдиній мережі з американськими державними структурами.
Цей доступ дозволив українським студентам не лише навчатися на передовому обладнанні, а й реально брати участь у вирішенні завдань кібербезпеки міжнародного рівня. Крім того, університет вперше отримав державний грант на створення науково-дослідного центру за ключовою тематикою, що стало беспрецедентним кроком у системі фінансування науки. Студенти КНУ також підтвердили високий рівень підготовки, ставши призерами конкурсу HUAWEI ICT COMPETITION 2025-2026.
Підземний університет: нова модель безпеки
Замість простого обладнання бомбосховищ Національний економічний університет імені С. Кузнеця (ХНЕУ) реалізував модель цілісної підземної безпечної середовища. Ректор Тетяна Шталь пояснила, що стратегія полягала у створенні повноцінного навчального простору під землею, а не просто укриттів.
«На сьогодні в Україні створено підземний університет, який вже має 41 аудиторію на 1125 посадкових місць, і це лише, якщо працювати у першу зміну», — розповіла Шталь.
Такий підхід виявився надзвичайно ефективним для утримання студентів. За даними опитувань, бажання навчатися виключно в офлайн-форматі серед здобувачів вищої освіти зросло з 30% до 40%. Паралельно з цим ведеться активна робота зі розвитку інклюзивних центрів при університеті.
Інвестиції у майбутнє
Розвиток технологічного напрямку в університетах підтримується на державному та міжнародному рівнях. Микола Трофименко зазначив, що сучасне обладнання — це лише база, а ключовим фактором стають наукові кейси. Зокрема, Світовий банк фінансує проект, що охоплює десяток лабораторій та провідних наукових напрямків в Україні.
Ці ініціативи демонструють, як у екстремальних умовах освітня система не просто виживає, а генерує нові технології та стандарти, здатні конкурувати на глобальному рівні.